Показання до рентгенографії

1. Травматологія та ортопедія:

 • підозра на переломи, тріщини, вивихи, підвивихи

 • набряк, гематома або деформація кінцівки після травми

 • біль у спині, суглобах, шиї без чіткої причини

 • порушення ходи, сколіоз, дисплазії у дітей

 • контроль правильності зрощення кісток після переломів

 • планування ортопедичних операцій або протезування

 • остеохондроз, остеопороз, дегенеративні зміни хребта та суглобів

2. Пульмонологія та терапія:

 • тривалий кашель, особливо з кров’ю або болем у грудях

 • задишка, утруднене дихання

 • підозра на пневмонію, плеврит, бронхіт, емфізему, туберкульоз

 • контроль у пацієнтів після перенесених респіраторних інфекцій

 • оцінка стану легенів у курців

 • планова флюорографія для скринінгу захворювань легень

 • підозра на сторонні тіла в дихальних шляхах

 • новоутворення або метастатичне ураження легенів

3. Оториноларингологія (ЛОР):

 • головний біль у лобовій або гайморовій ділянці, закладеність носа

 • рецидивуючі або хронічні синусити, гайморити

 • травми кісток обличчя (носові кістки, верхня щелепа)

 • оцінка перегородки носа перед оперативним втручанням

4. Стоматологія та щелепно-лицева хірургія:

 • планування імплантації, видалення зубів мудрості

 • аномалії прикусу, підготовка до ортодонтичного лікування

 • кістозні утворення, запалення, гранульоми, періодонтит

 • переломи щелеп

 • контроль встановлених імплантів або протезів

5. Неврологія та ревматологія:

 • біль у хребті (шийний, грудний, поперековий відділи)

 • підозра на міжхребцеві грижі, спондильоз, деформації

 • симптоми радикулопатії, ішіасу

 • артрити, артрози, системні ураження суглобів

 • обмеження рухів або деформація суглобів

6. Педіатрія:

 • вроджені вади розвитку кісткової системи

 • порушення постави, сколіоз, кіфоз

 • оцінка розвитку кісток у динаміці

 • наслідки травм у дітей

7. Онкологічна настороженість:

 • контроль новоутворень кісток або легенів

 • виявлення вторинних (метастатичних) уражень кісткової тканини

 • оцінка змін у легенях при онкологічних захворюваннях інших органів

Як працює рентген?

Під час рентгенографії через певну ділянку тіла проходить пучок рентгенівських променів. Щільні структури (наприклад, кістки) поглинають більше променів і зображуються на плівці чи екрані у вигляді світлих ділянок, тоді як м’які тканини — темніших.

У сучасній медицині переважно використовується цифрова рентгенографія, яка забезпечує:

 • високу роздільну здатність знімків,

 • мінімальне променеве навантаження,

 • швидке отримання результату,

 • зберігання зображень у електронному форматі.

Переваги методу:

 • доступність і швидкість проведення

 • висока інформативність для первинної діагностики

 • безболісність та неінвазивність

 • можливість повторного використання знімків для моніторингу стану

Обмеження методу:

 • не дозволяє точно оцінити м’якотканинні структури (зв’язки, м’язи, судини)

 • не підходить для вагітних, окрім критичних ситуацій

 • потребує дотримання захисних заходів (особливо у дітей)

 • може потребувати доповнення іншими методами (КТ, МРТ, УЗД)

Безпечність рентгену:

Хоча рентгенівські промені — це іонізуюче випромінювання, доза при сучасних цифрових апаратах є дуже низькою та безпечною при дотриманні рекомендацій. Важливо повідомити лікаря або рентгенолога, якщо пацієнт:

 • є вагітним (або може бути вагітним),

 • нещодавно проходив інші обстеження з променевим навантаженням.

Хто виконує дослідження?

Рентгенографію проводить рентгенолаборант, а інтерпретацію знімків виконує лікар-рентгенолог, який надає письмовий висновок для лікуючого лікаря.

Як проходить процедура:

Рентгенографія проводиться в спеціально обладнаному кабінеті. Пацієнт займає необхідне положення залежно від ділянки обстеження (стоячи, сидячи або лежачи). Під час знімання важливо залишатись нерухомим.

Середня тривалість процедури — 5–15 хвилин.

Підготовка до рентгенографії:

 • ОГК, суглоби, носові пазухи, зубощелепна ділянка: спеціальна підготовка не потрібна

 • Перед процедурою слід зняти металеві предмети (прикраси, годинники, знімні протези, одяг із металевими елементами)

Безпека:

 • Цифрові рентген-системи забезпечують низький рівень опромінення

 • Процедура є безпечною при дотриманні показань і не має накопичувального ефекту

 • У вагітних рентгенографія не проводиться без крайньої клінічної потреби

 • Для дітей використовуються захисні засоби та адаптовані методики

Альтернативні методи:

У разі потреби більш деталізованої оцінки структури можуть бути рекомендовані КТ, МРТ або УЗД, залежно від клінічного завдання.